Системний аналіз спрямований на розв´язання складних проблем, які виникають тоді, коли є розходження між бажаним та дійсним. Абстрактна категорія, що відображає розуміння людьми мотивів своєї діяльності.

Метою застосування системного аналізу до конкретної проблеми є підвищення рішення, що приймаються.

Головна задача – прийняття рішення та управління.

Системний аналіз – це методологія дослідження таких властивостей та відношень в об’єктах, які важко спостерігати та важко розуміються за допомогою представлених цих об’єктів і вигляді цілеспрямованих систем та вивчення властивостей систем та взаємних відношень, як відношень між цілями та засобами їх реалізації.

Системний аналіз відрізняється:

• Враховує принципову складність об’єкта, що досліджується.
• Бере до уваги розгалужені та стійкі взаємні зв’язки його з оточенням
• Ґрунтуючись на відомих властивостях скл.системи дозволяє виявити нові конкретні властивості та зв’язки конкретного об’єкту дослідження.
• Орієнтуються не на розв’язання задач, а не створення постановки задач.
• Основна властивість системного аналізу – це знайти шлях, яким можна перетворити складну проблему в простішу не тільки для розв’язання, але і для розуміння. Проблему перетворити в послідовність задач, для яких існують методи їх розв’язання.

Системний аналіз – методологія дослідження об’єктів шляхом подання систем та їх аналізу.

Система – це регулярне, або упорядковане об’єднання взаємопов’язаних частин, які функціонують як єдине ціле і призначені для досягнення визнач. цілі або мети.

Середовище – це сукупність всіх об’єктів, зміна яких впливає на систему, а також об’єктів, що змінюються під дією системи.

Мета відображає призначення системи, яке не є детерміністично фіксованим, вона може розвиватися в часі, мета конкретизується за допомогою цілей. Мета відображає те, що може чи повинно виникнути, тобто прообраз майбутнього стану, який бажано досягнути.

Декомпозиція – поділ системи на частини з метою зробити зручнішими певні операції з цією системою.
Функція системи – це все, що виконуються системою, або може виконуватися згідно до свого призначення.

Зв’язок – це обмін інформацією між елементами та зовнішнім середовищем а елементами системи.

Підсистема – цілісний комплекс взаємопов’язаних елементів, що мають певну структуру і взаємодіють зі зовнішнім середовищем.

Елемент – це не підлягаючий подальшому розгляду при розгляді певної ситуації компонент складних процесів або явищ.
Елемент системи може входити до її складу, може бути переміщеним, чи виключений зі системи.
Велика система – керована система, що розглядається як сукупність взаємопов’язаних керованих підсистем, об’єднаних спільною метою функціонування.

Структура – це фіксація зв’язків між елементами систем.

Системи: прості, складні.
Проста система – враховується невелика кількість елементів, які не мають розгалуженої системи зв’язків (ієрархія).