11 травня 1904 року в родині дона Сальвадора Далі-і-Кусі і доньї Феліпи Доменеч народився хлопчик, якому було призначено стати в майбутньому одним з найбільших геніїв епохи сюрреалізму. Батьки назвали його Сальвадор Феліпе Хасінто Далі. Дитинство Далі пройшло в Каталонії, на північному сході Іспанії, наймальовничішому куточку земної кулі. Ще у ранньому дитинстві судячи з поведінки і пристрастей маленького Сальвадора можна було відзначити його нестримну енергію та ексцентричність характеру. Часті вередування й істерики приводили батька Далі в гнів, але мати, навпаки, всіляко намагалася догодити улюбленому синові. Вона прощала йому навіть найогидніші витівки. Як наслідок, батько став для сина втіленням зла, а мати - символом добра.

Великий мастурбатор

Талант Сальвадора до живопису проявився у досить юному віці. У чотири роки він, з дивними для такої маленької дитини стараннями, намагався малювати. Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було 10 років. Це був невеликий імпресіоністський пейзаж, написаний на дерев'яній дошці олійними фарбами. Талант генія рвався назовні. Далі цілими днями просиджував у маленькій, спеціально виділеній йому кімнаті, малюючи картини. У містечку Фігерасе Далі брав уроки малюнка у професора Жоана Нуньєса.

Під досвідченим керівництвом професора талант юного Сальвадора набув своїх реальних форм. Вже в 14 років годі було й сумніватися в здатності Далі до малювання. Коли Далі виповнилося 15 років, його вигнали з чернечої школи за погану поведінку. Але він зміг успішно скласти всі іспити і вступити до інституту (так в Іспанії називали школу, яка надає закінчену середню освіту). Інститут у 1921 році йому вдалося закінчити з блискучими оцінками. Далі вступив у Мадридську Художню академію. У шістнадцять років Далі почав викладати свої думки на папері. З цього часу живопис і література стали рівноцінними частинами його творчого життя. У 1919 році в саморобному виданні "Студіум" він публікує нариси про Веласкеса, Гойю, Ель Греко, Мікеланджело і Леонардо. Бере участь у студентських виступах, за що на добу потрапляє у в'язницю.

Загадка бажання

На початку 20-х років Далі захоплювався роботами футуристів, але все-таки був сповнений рішучості створити власний стиль у живописі. У цей час у нього з'явилися нові друзі і знайомі. Серед них були такі видатні і талановиті люди, як поет Федеріко Гарсіа Лорка і Луїс Бонюель. Екстравагантний вигляд художника дивував і шокував пересічних мадридців. Це приводило самого юнака в невимовний захват. У 1921 році помирає мати Далі.

У 1923 році за порушення дисципліни він був на рік відсторонений від занять в академії. У цей період інтерес Далі був прикутий до витворів великого генія кубізму Пабло Пікассо. У картинах Далі того часу можна помітити вплив кубізму ("Молода дівчина" (1923)). У 1925 році з 14 по 27 листопада проходить перша персональна виставка його робіт у галереї Далмау. На цій виставці були 27 картин і 5 малюнків великого генія-початківця. Школа живопису, у якій він навчався, поступово розчаровувала його і в 1926 році Далі покинув академію. У цьому ж році Сальвадор Далі виїхав до Парижу, намагаючись знайти там для себе щось до душі. Вступивши до групи, яка об'єдналася навколо Андре Бретона, він почав створювати свої перші сюрреалістичні роботи ("Кров солодше меду" 1928; "Світлі радощі" 1929). На початку 1929 року відбулася прем'єра фільму "Андалузький пес" за сценарієм Сальвадора Далі і Луїса Бунюеля. Сам сценарій був написаний за шість днів! Після скандальної прем'єри цього фільму був задуманий ще один фільм під назвою "Золоте століття". У 1929 році сюрреалізм став спірним питанням, для багатьох - неприйнятною течією у живописі.