На основі використаної літератури я буду висвітлювати таку проблему політекономії як «Особливості функціонування капіталу в сфері обігу». Ця проблема потребує детального вивчення, розуміння та осмислення.

Поглиблення суспільного поділу праці призводить до відокремлення товарної і грошової форм промислового капіталу у відносно самостійні види капіталу: торговий і позичковий. Ці два види капіталу функціонують у сфері обігу. Торговий капітал обслуговує процес реалізації товарів і втіленої в них додаткової вартості; він забезпечує зниження витрат в обігу на одиницю реалізованої продукції, а також сприяє підвищенню норми прибутку за рахунок збільшення капіталу зайнятого в сфері виробництва і зменшення частки капіталу зайнятого в сфері обігу.

Позичковий капітал представляє собою грошовий капітал, який передається у позику і приносить його власнику дохід у формі позичкового відсотка. Він має певні свої особливості. Насамперед, це те, що позичковий капітал є капіталом-власністю. Це означає, що підприємець-кредитор зберігає право власності на капітал, який передається в тимчасове користування. Також позичковий капітал є капіталом-функцією. Тобто, підприємець-позичальник мусить отримати прибуток на авансовані гроші більший, ніж розмір плати за позичковий капітал. А ще позичковий капітал є товаром особливого роду. Позичальник надає в кредит не тільки гроші, а гроші як капітал. Він передає вартість, що в процесі свого функціонування приносить додаткову вартість як позичальнику, так і кредитору.

Специфічними економічними відносинами, які виникають між позичальником і кредитором є кредитні відносини. Кредитні відносини, які складаються між позичальником і кредитором відрізняються від відносин, які виникають в умовах надання позичкового капіталу тим, що кредитні відносини виступають в грошовій і товарній формах.

Основною ланкою кредитної системи кожної країни є банки, які здійснюють основну частину кредитних і фінансових операцій. Сукупність різноманітних банків, що функціонують у країні утворює банківську систему, яка є основою кредитної системи. Банківська діяльність спрямована на опосередкування зв’язків між різними галузями економіки.

Сучасна банківська система багатьох високо розвинутих країн світу, а також України є дворівневою. Першим рівнем є Центральний банк, який реалізує грошово-кредитну і валютну політику уряду, здійснює емісію, управляє офіційними валютними резервами: це банк держави та всіх інших кредитних інститутів. Другий рівень – це комерційні банки, які забезпечують кредитно-розрахункове і фінансове обслуговування економіки. Комерційний банк відрізняється від Центрального банку тим, що діяльність комерційного банку спрямована на одержання прибутку.

На 2000 р. у банківській системі України було зареєстровано 214 банків, капітал яких становив усього 4,9 % від ВВП України. Це досить низький показник, адже у країнах Східної Європи він становив 40 %, а Західної Європи – 80 % від ВВП. На 2006 р. в Україні зареєстровано 188 банків, з яких 164 мають ліцензію НБУ. Частка іноземного капіталу в банківській системі України з початку 2006 р. збільшилася з 19,5 % до 23 %. Це пов’язано з продажем акцій Укрсиббанку (Харків) та банку «Мрія» (Київ). До початку нинішнього року в країні діяли 23 банки з іноземним капіталом, дев’ять із яких — зі стовідсотковим іноземним капіталом.